Місто-музей Кам'янець-Подільський притягує туристів своєю стародавністю і середньовічною красою.

Кам'янець-Подільський часто називають містом-музеєм під відкритим небом. Це одне з найдавніших міст України, перші згадки про нього датуються XI століттям. Найбільша цінність міста - практично повністю збережений історичний центр, Старе місто, не розбавлене архітектурою XX століття.

Незважаючи на те, що все місто вражає своєю архітектурою і створює враження, що час у ньому зупинився, одна з його визначних пам'яток виділяється на загальному тлі - це старовинна Кам'янець-Подільська фортеця.

Прослуживши місту найпотужнішим оборонним форпостом протягом багатьох століть, зараз Кам'янець-Подільська фортеця є однією з найкрасивіших пам'яток архітектури України. Перші споруди фортеці належать до XI-XII століть, а основні укріплення - до XVI-XVII століть. Оборонні укріплення в Кам'янці-Подільському вважаються прекрасним зразком кращих фортифікацій Східної Європи.

У XIV-XV століттях фортеця була головним форпостом князівства Литовського на Поділлі, а з 1434 року і до кінця XVIII століття - Речі Посполитої.

Особливістю фортеці є унікальне поєднання ландшафту зі створеною людиною неприступною фортифікаційною системою, що не має аналогів у Європі. Незважаючи на численні спроби взяти фортецю штурмом ворожими арміями, за весь час це вдалося лише одного разу - в 1672 році турецькій армії.

Кам'янець-Подільська фортеця складається з двох частин. Перша частина - це Стара фортеця, центральна частина фортеці, що захищала підхід до перешийку між півостровом, на якому розміщувалося Старе місто, та "материком". Стара фортеця являє собою одинадцять башт, розташованих у формі неправильного чотирикутника і сполучених за периметром кріпосними стінами. Фортеця має частково відкритий підземний хід, який, згідно з давнім переказом, вів до Хотинської фортеці, що знаходиться в 30 кілометрах.

У дворі Старої фортеці знаходиться боргова яма з муляжем боржника, яка викликає інтерес у багатьох туристів. В цю яму в колишні часи укладали неплатників податків, а зараз туристи кидають монетки.

Друга, більш пізня частина фортеці була збудована в XVII столітті. Нова фортеця - це бастіонна система з додатковими оборонними спорудами, яка прикривала Стару фортецю з боку поля. Укріплення представляє собою високі земляні вали, зміцнені двома напівбастіонами висотою 16 метрів, і оточені глибоким ровом. Рів і вали були облицьовані каменем. Ця фортеця стала невразливою для ворожої артилерії: металеві снаряди просто грузли в землі.

Але, як би парадоксально це не звучало, Нова фортеця одночасно стала слабким місцем фортеці, адже у разі, якщо ворогу вдасться її захопити, перед ним автоматично відкривався вхід у місто. Саме завдяки захопленню Нової фортеці Кам'янець капітулював перед 150-тисячною турецькою армією в 1672 році. Турки змогли пробити пролом в обороні Нової фортеці, зумівши підірвати вали бочками з порохом.

Окремої уваги варта Папська вежа, яка є найбільшою вежею фортеці. Вона відома також тим, що в 1818-1823 роках в ній був ув'язнений "український Робін Гуд" Устим Кармелюк, ватажок селянських бунтів проти поміщиків. Кармелюк був сильний і спритний, його неодноразово ловили, але щоразу він тікав із в'язниць. Не стала винятком і темниця Кам'янець-Подільської фортеці, з якої він примудрився втекти в 1823 році. Завдяки перебуванню в стінах вежі подільського опришка, за нею закріпилася її народна назва - Кармелюкова вежа. Про колишнього в'язня замку нагадує пам'ятна табличка, а воскового Кармелюка і сьогодні можна побачити, якщо заглянути всередину.

Ще одним вражаючим об'єктом фортеці є величезний колодязь, висічений в скельній породі і завглибшки близько 40 метрів. В хід колодязь пускався за допомогою величезного дерев'яного колеса, яке, за принципом білок у колесі, крутили ув'язнені фортеці.