Головна » 2017 » Березень » 16 » 15 фактів про Львів, які Ви ймовірно не знали…
12:06
15 фактів про Львів, які Ви ймовірно не знали…

Львівській Опері вже 116 років. Побудували її у далекому 1900-у році, коли у Львові правили австрійці. Архітектор – Зиґмунд Ґорґолевський. Кажуть, за кілька років після побудови фундамент будівлі почав тріщати, і архітектор так розхвилювався, що помер. Так це чи ні, але фактом є те, що похований він у Львові на Личаківському крадовищі. До речі, Львівська Опера вважається одною з кращих у Європі. І стоїть досі.

Місто Львів – форпост українського греко-католицизму. Тут найбільше греко-католицьких храмів в Україні. Минулого року у Львові урочисто відкрили пам’ятник митрополиту Андрею Шептицькому, очільнику УГКЦ у 1901-1944 рр.. На заході були високі гості з Києва, зокрема Президент з дружиною. Автором пам’ятника є скульптор Андрій Коверко,  архітектори Ігор Кузьмак та Михайло Федик.

Львівська пошта була першою в Україні. Відкрив її італійський підприємець Роберто Бандінеллі. Він сподівався добряче заробити на тій справі, але сподівання не дуже оправдалися – листи в той час доставляли каретами і листуватися було дороге задоволення. Коштувало доставити листа зі Львова до Ґдині або Ґданська як денна зарплата робітника. Тривалість доставки – 4 доби.
В цьому домі жив славетний торговець і меценат грек Костянтин Корнякт. Відомий він тим, що дуже щедро давав гроші на Успенське православне братсво. Зокрема, пожертвував 1000 золотих (величезна сума на той час) на побудову вежі, яку і назвали на його честь – вежа Корнякта. Хоча в братстві були переважно русини-українці, та багатий грек відчував духовну спорідненість з ними – місто було переважно католицьке.
Туристів у Львові – хоч відбавляй. Звісно, до Праги чи Відня нам ще далеченько, але Київ і Одесу ми вже обігнали. Щороку Львів відвідує приблизно 2 мільйони людей.
Діана – одна з 4-ох персонажів греко-римської міфології, скульптура якій стоїть в центрі. Виготовив їх австрієць Гартман Вітвер у 1797 році – ще коли стояла “стара” ратуша і магістрат. Щоправда, деякі історики вважають, що скульптури були зроблені у 1820-их роках.
Історичний балкон. 22 червня 1941 року розпочалася радянсько-німецька фаза Великої війни. 30 червня німці прийшли до Львова. Оскільки багато українців дивилися на Берлін як на можливого союзника у боротьбі проти Кремля, ОУН проголосила “Акт відновлення Української держави”. Звісно, відновлення не відбулося – це ніколи не входило в плани очільників Третього Райху. А балкон цікавий тим, що саме з нього Ярослав Стецько читав той Акт.
Кількість кав’ярень у Львові щороку зростає. І не дивно – для багатьох місто Лева в першу чергу місто кави і шоколаду. Щоправда, місцеві у таких кав’ярнях не часто сидять – склянка чаю тут часто коштує від 30 грн.
Львів – місто, що пережило десятки правителів. Засноване руським князем Данилом Романовичем, воно було і під Польщею, і під Австрією, і у складі СРСР. Тепер Львів – офіційна культурна столиця незалежної України.  Такий статус йому було надано урядом у 2009 році.
Вперше Львів побачив бруківку у 1487 році. Принаймні, є такий запис у старих хроніках міста. Потім ту бруківку багато разів змінювали. Але в 1780-их трапилася цікава історія, про яку написали австрійські газети. Імператор Австрії приїхав до Лемберга (так німці і австрійці називали Львів) і його карета просто застрягла посеред площі Ринок через гори бруду та сміття. Довилося карету цісаря витягати парою волів. Після того імператор наказав площу Ринок ретельно вкрити бруківкою. Ймовірно, деяка бруківка в центрі ще “пам’ятає” бабусю-Австрію.
Багато львів’ян пересувається містом велосипедами. Взагалі, велорух у Львові існує з кінця XIX століття – тільки тоді велосипед називали колами, а велосипедиста – колістом.
У цій школі навчався всесвітньо відомий польський письменник-фантаст Станіслав Лем. Твори Лема були перекладені багатьма мовами. Сам письменник народився і виріс у Львові, але у 1939-у році, коли прийшли совіти, назавжди покинув місто, переселившись до Кракова. На його думку радянська влада назавжди зіпсувала “старий польський Львів”. До речі, в цій же школі навчалися письменник Маркіян Шашкевич, музикант Ілько Лемко, політик Олег Тягнибок.
У цій школі навчався сам Богдан Зеновій Хмельницький. Щоправда, був він тоді не гетьманом, і навіть не козаком – а просто розумним і здібним юнаком, який хотів здобути хорошу освіту. В середновіччі православ’я, до якого і належав Богдан, не мало хороших навчальних закладів, а католики, навпаки – пропонували чудову гуманітарну освіту. Тут Хмельницький вивчав різні науки, зокрема, філософію, риторику, латину та право. Зараз тут звичайна школа №62 та шахова школа міжнародного гросмейстра Василя Іванчука, віце-чемпіона світу у 2002 році.
З прадавніх часів у Львові була велика єврейська громада. Розмовляли середньовічні львівські нащадки Авраама ідишем. А оскільки до 1939 року вони мали сотні крамничок у місті, то і написи дуже часто були івритом (а також польською та німецькою).
Іван Підкова у Львові ніколи не проживав. Але поставили йому пам’ятник з іншої причини  – тут славетного козацького ватажка стратили за наказом польського короля Стефана Баторія. Підкова з козаками частими нападами дошкуляв Туреччині, отож султан Мурад III висунув польському королю ультиматум – або війна, або Іван має померти. Король до війни не був готовий, отож обрав друге.

 

Джерело - inlviv.in.ua

 

 

Переглядів: 184 | Додав: intecha85 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar