Головна » 2016 » Лютий » 22 » 13 маловідомих фактів про Шотландію (фото)
13:24
13 маловідомих фактів про Шотландію (фото)

Шотландія — країна, частина Об'єднаного Королівства, колись незалежна держава. Займає північну частину Великої Британії, на півдні межує з Англією, на сході її береги омиває Північне море, на півночі й заході Атлантичний океан, на південному заході — Північна протока та Ірландське море. Окрім того, Шотландія складається ще із близька 790 островів, серед яких архіпелаги Шетландські, Оркнейські та Гебридські острови.

 

1. Столиця Шотландії заробляє на туристах 2 млрд. фунтів щороку.

Едінбург - найкрасивіше місто не тільки Шотландії, але і всієї Великої Британії. Не дарма він займає друге місце після Лондона за відвідуваністю туристами.

Щороку на туристах в Единбурзі заробляють 2 млрд. фунтів стерлінгів. Для порівняння у Лондоні, який минулого року відвідало 16 млн. туристів, завдяки чому столиця Великої Британії зайняла першу сходинку серед міст світу за кількістю туристів, цей дохід становить більше 10 млрд. фунтів. 

Основна маса туристів їде до Единбурга, щоб відвідати Единбурзьку фортецю, розташовану на скелі Castle Rock. Вона використовувалася різними військовими силами починаючи з 900 року до н. е.

Едінбурзька фортеця розташована в центрі міста на вершині скелі, де мільйони років тому знаходився вулкан.

Також Едінбург знаменитий своїми музеями. Музей письменників, присвячений Вальтеру Скотту, Роберту Бернсу, Роберту Льюїсу Стівенсону. Їхні відвідувачі - це, в основному, творчі особистості. Музей Единбурга більше цікавий знавцям історії. А Музей Дитинства, який славиться великою кількістю дитячих іграшок - батькам з дітьми.

Ще одна визначна пам'ятка Единбурга і Шотландії - собачка породи скай-тер'єр увійшла в історію як Грейфрайерс Боббі. Боббі належав Джону Грею, який працював в Единбурзькій міський поліції нічним обхідником. Вони жили нерозлучно протягом приблизно двох років поки Джон Грей не помер від туберкульозу і був похований на кладовищі Грейфрайер. Боббі, який пережив свого господаря на чотирнадцять років, провів решту життя на його могилі, лише іноді відлучаючись в ресторан недалеко від кладовища, де його підгодовував власник, або для того, щоб перечекати морози в найближчих будинках.

На кладовищі, поруч з могилою свого господаря Боббі і помер. Його поховали недалеко від могили Джона Грея. Червоний гранітний камінь на могилі Боббі був встановлений Товариством Допомоги Собакам Шотландії і урочисто відкритий герцогом Глостерским Річардом Віндзором 13 травня 1981 року. Напис на камені свідчить: «Грейфрайерс Боббі - помер 14 січня 1872 - вік 16 років - Нехай його вірність і відданість буде уроком нам усім»

 

2. Шотландці "виявляли" відьом так само, як і українці.

В XVI-XVII століттях в Единбурзі дуже любили спалювати відьом, це була така собі народна забава. Чи є жінка відьмою визначали за такими ознаками: 1) руде волосся (як неважко здогадатися, в Шотландії рудоволосих жінок було чимало. Відсоток рудих людей в Шотландії найбільший в світі); 2) зелені очі - тут майже те ж, що і з волоссям; 3) Третій сосок. Це, звичайно, зустрічається рідше, але все одно буває.

Після того, як жінку запідозрювати в чаклунстві, потрібно було переконатися, чи дійсно вона відьма. Для цього використовували той саме спосіб що і середньовічні українці - їй зв'язували руки і кидали в річку. Якщо жінка тонула, вона визнавалася невинною. Бувало й таке, що жінку викидало на поверхню підводною течією, в такому випадку її вважали відьмою і вели на страту. Якщо вона зізнавалася у своїх відьомський діяннях, її спочатку вбивали, а потім палили на багатті. Якщо ні - спалювали живцем.

Такий спосіб визначення видьом в наших реаліях яскраво описаний в творі українського класика Григорія Квітки-Основ'яненка "Конотопська відьма".

 

3. Національну свідомість шотланців збудив австралієць ірландського походження.

Протягом всього 1996-го року Шотландія шуміла. Національні пристрасті били ключем. Охочих вступити до націоналістичних партій стало більше в рази. Причиною такого підйому національних почуттів послужив «оскароносний» фільм австралійця Мела Гібсона «Хоробре серце». Сам Гібсон за лічені дні став національним героєм Шотландії, попри те, що є австраліцем ірландського походження, а працює в США.

Історія кохання, боротьби і смерті шотландського повстанця Вільяма Уоллеса, втілена Гібсоном на екрані в тригодинний кіноепопеї, сколихнула мільйони сердець так, наче події сімсотрічний давності відбулися тільки вчора.

 

4. Будівля парламенту Шотландії - одна з найпотворніших споруд Європи.

Будівля парламенту Шотландії - один з найбільш одіозних будівельних проектів у Великій Британії початку XXI століття. Мало того що вона розташована в Старому місті Единбурга, включеному до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, так ще й обійшлася платникам податків у суму, яка набагато перевищила початковий бюджет.

Планувалося, що суперсучасний парламентський комплекс навпроти королівського палацу Холіруд зможуть побудувати за два роки і витратити на це 195 млн фунтів. Насправді знадобилось п'ять років і 414 млн фунтів. Ця перевитрата і складна для сприйняття постмодерністська архітектура каталонського автора Енріка Міральяса позначилися на суспільній репутації споруди - його включають в різні списки найбільш потворних будинків Британії.

Втім, у професіоналів каталонсько-кельтський мікс заслужив найвищу оцінку - комплекс парламенту Шотландії в 2005 році отримав премію Стірлінга, вищу архітектурну нагороду Великої Британії.

 

5. В Шотландії побудований найфотогенічніший залізничний міст.

Гленфіннан Віадук відомий далеко за межами Великої Британії. У любителів книг і фільмів про чарівника Гаррі Поттера цей віадук асоціюється насамперед з Гоґвардс-Експресом. Адже саме по ньому проїжджав знаменитий поїзд в кінострічці «Гаррі Поттер і таємна кімната».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. В озері Лох-Нес більше прісної води, ніж в усій Англії та Уельсі разом узятих.

Озеро Лох-Несс широко відоме в світі завдяки легенді про лохнеське чудовисько. Запас прісної води в озері більший, ніж загальний обсяг прісної води на території Англії та Уельсу.

Максимальна глибина цього озера становить 230 м. Перша письмова згадка про загадкову істоту, що живе у водах озера Лох-Несс, сходить до VI століття нашої ери. Його пошуки з перемінним успіхом, тривають й досі.

Озеро Лох-Ломонд - найбільше прісноводне озеро в Шотландії, досягає 24 миль у довжину і близько 5 миль в ширину. Романтичні пейзажі Лох-Ломонд надихнули Вальтера Скотта зробити його місцем дії своїх романів.

 

 

7. Шотландці досі розважаються спалюванням корабля вікінгів.

Up Helly Aa - це фестиваль вогню, що знаменує закінчення сезону святок і відправляє глядачів назад в минуле. Святкується в останній вівторок січня.

В цей день в місті Леруік - столиці Шетландських островів - тисячі людей виходять на вулиці в тематичних костюмах. Процесія завершується киданням факелів в копію корабля вікінгів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Спавжня батьківщина Шерлока Холмса не Англія, а Шотландія.

Шотландія - батьківщина Артура Конан Дойла. Він народився 22 травня 1859 в Единбурзі. Конан Дойл за освітою лікар, автор численних пригодницьких, історичних, публіцистичних, фантастичних і гумористичних творів. Творець геніального сищика Шерлока Холмса.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Шотландці користуються двома рідними мовами і однією нерідною.

Офіційними мовами в Шотландії є мова метрополії - англійська та рідна мова шотландців - гельська, або шотландська гельська. Так говорять, щоб відрізняти її від спорідненої гельської ірландської. Зараз гельською в Шотландії говорить дуже невелика група горян (хайлендерів) - мешканці гористої півночі.

Зараз більшість шотландців говорять англійською, але зберегли характерний для кельтів і приємний українському вуху твердий "р".

Але є ще одна мова, яку шотландці вважають рідною. Це так званий "скотс" тобто шотландська мова, яка з середньовічних часів є мовою жителів долин (лоулендерів) і по суті є англо-гельським суржиком. Цією мовою написана багата шотландська література.

На "скотсі" писав і найвідоміший шотландський поет Роберт Бернс.

День народження Роберта Бернса, 25 січня - національне свято в Шотландії, що відзначається урочистим обідом з традиційним порядком проходження оспіваних поетом блюд (основне - ситний пудинг хаггис), внесених під музику шотландської волинки і передує читанням віршів Бернса - передобідньої молитви «Заздравний тост» і «Оди шотландському пудингу Хаггіс».

 

10. У Шотландії немає офіційного гімну.

Попри всі атрибути суверенітету Шотландія не має офіційного гімну. На спортивних змаганнях його роль виконує пісня "Flower of Scotland" (гельською Flùr na h-Alba) (Квітка Шотландії) фолк-групи The Corries, написана в середені 60-х років минулого століття. В пісні оспівується перемога шотландців над англійцями в битві при Баннокберні 1314 року, коли шотландці відстояли власну незалежність.

Також на офіційне визнання гімном Шотландії претендує пісня "Scotland the Brave" (гельське Alba an Aigh) (Сміливість Шотландії). Музика цієї пісні є народною, а слова були написані в 50-ті роки минулого століття.

 

11. Шотландський віскі - одна з найважливіших галузей економіки Шотландії.

Шотландський віскі - справжній «національний» продукт. Він має категорію «назви, законодавчо закріпленої географічно», і захищеної державними законодавчими актами Великої Британії, Європейського Союзу та СОТ.

Слово "Whisky" пішло від гельської "uisge beatha", що означає "вода життя", латиною "аква віта", від чого пішло і українське "оковита".

Спочатку віскі рекомендувався як лікарський засіб, якості якого мали служити збереженню здоров'я, продовженню життя. Його прописували для полегшення кольок живота, від паралічу і навіть від віспи.

Ще древні кельти займалися перегонкою браги. За минулі сторіччя мистецтво дистиляції було вдосконалено, і "uisge beatha" поступово перетворився на шотландський віскі - напій, вироблений тільки в Шотландії, але який належить всьому світу.

Виробництво віскі приносить шотландської економіці 4 млрд фунтів на рік, в ньому задіяно більше 10 тис. осіб. За даними на 2012 рік, шотландський віскі займає десяте місце в рейтингу британських товарів за продажною вартістю.

 

12. Шотландський кілт не зовсім шотландський.

Предмет чоловічого гордості шотландців, традиційний кілт являє собою шматок тканини, обгорнутий навколо талії, зібраний складками ззаду і закріплений за допомогою 2-3 пряжок і ремінців.

Кілт веде свою історію від «великого пледа» і, по суті, являє собою його нижню частину. Історично великий плед був досить довгим і широким, щоб його можна було закинути на плече або сховатися під ним в погану погоду.

Попри те, що кілт відомий всьому світу і є однією з візитівок Шотландії. Саме слово "кілт" не шотландське. Воно походить від древньоскандинавського слова "kjalta", яке було запозичине під час набігів вікінгів на британські острови.

Тканина, з якої шиється кілт, - тартан у нас називають «шотландкою». Оригинальний малюнок тартана закріплений за тим чи іншим кланом або сімейством, військовим підрозділом або організацією.

 

13. Легендарний засновник Києва апостол Андрій також покровитель Шотландії.

Згідно з легендою, мощі апостола Андрія були перенесені в VIII столітті з Константинополя в шотландське місто Сент-Ендрюс.

Зображення апостола, а також X-подібного хреста, на якому він, за переказами, був розіпнутий, служать символами Шотландії. Прапор Шотландії - являє собою зображення білого Андріївського хреста на небесно-синьому полотні.

Ще одним символом Шотландії є звичайний будяк, який повсюди росте і в Україні. За переказами, в XIII столітті, коли прибережні поселення скоттів страждали від набігів вікінгів, вдалося уникнути несподіваного нічного нападу завдяки тому, що вікінги босоніж зайшли в зарості шотландського чортополоху, чим і видали себе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерело - http://espreso.tv/

Переглядів: 67 | Додав: intecha85 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar